Словник синонімів Караванського

кощавий

див. КІСТЛЯВИЙ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. кощавий — коща́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кощавий — див. розлогий; худий  Словник синонімів Вусика
  3. кощавий — -а, -е. Сухорлявий, худий, кістлявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кощавий — КОЩА́ВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий (про людину). Був [Михайло] .. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Марко Вовчок); Кощавий грек уклякнув перед царем (І. Білик); Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (К.  Словник української мови у 20 томах
  5. кощавий — КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами).  Словник синонімів української мови
  6. кощавий — Коща́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кощавий — КОЩА́ВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий. Був [Михайло].. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Вовчок, І, 1955, 217); Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (Горд.  Словник української мови в 11 томах
  8. кощавий — Кощавий, -а, -е Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 137.  Словник української мови Грінченка