лупцювати —
-юю, -юєш, недок., перех., розм. Те саме, що бити 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
лупцювати —
ЛУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, що, розм. Те саме, що би́ти 2. Бурлаки .. миттю кинулись на осавулу і почали його лупцювать кулаками (І. Нечуй-Левицький); – Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай (О.
Словник української мови у 20 томах
лупцювати —
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.
Словник синонімів української мови
лупцювати —
Лупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лупцювати —
ЛУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., розм. Те саме, що би́ти 2. Бурлаки.. миттю кинулись на осавулу і почали його лупцювать кулаками (Н.-Лев., II, 1956, 203); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай (Довж.
Словник української мови в 11 томах
лупцювати —
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
Словник української мови Грінченка