любити
Кохати, р. навидіти; (душі не чути) умирати за, БОГОТВОРИТИ; (мати потяг до) полюбляти що, кохатися в; (музику) цінувати, шанувати; (як сіль в оці) ІД. не любити, ненавидіти; п-к ЛЮБЛЯЧИЙ, що любить, відданий серцем кому, сповнений любови до, закоханий <�залюблений> у усім серцем в чому, любитель чого, (підпис у листі) з любов'ю до; дк. ПОЛЮБИТИ, пристати душею, прикипіти серцем.
Практичний словник синонімів української мови