марення

(явище) мрія, поет. сон, п! МАРА; (у гарячці) маячня, маячіння, маячення, галюцинація; (дія) мріяння.

Значення в інших словниках

1. марення — (непритомний стан людини) маячня.  Словник синонімів Полюги
2. марення — ма́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. марення — I верзіння, маріння, маячення, маячіння, маячня Фразеологічні синоніми: хворобливе видіння II див. мрія  Словник синонімів Вусика
4. марення — -я, с. 1》 Дія за знач. марити 1). || Думка про щось бажане, приємне; мрія (у 2 знач.). 2》 Дія і стан за знач. марити 2). || Безладна мова людини в гарячковому стані, уві сні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. марення — МА́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ма́рити 1. Черги спокійно кожен дожида, А сам у маренні якомусь тоне (М. Рильський); Максим протер очі. З них не зникало марення, напливаючи на дійсність (І.  Словник української мови у 20 томах
6. марення — МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. марення — Ма́рення і марі́ння, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. марення — МА́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ма́рити 1. Черги спокійно кожен дожида, А сам у маренні якомусь тоне (Рильський, І, 1956, 87); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що..  Словник української мови в 11 томах