Словник синонімів Караванського

маршувати

(іти маршем) г. маширувати, сов. марширувати; Ж. іти, ходити.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. маршувати — маршува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. маршувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Те саме, що марширувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маршувати — Крокувати, викроковувати, викрокувати, повикроковувати, закроковувати, закрокувати, покроковувати, покрокувати, прокроковувати, прокрокувати, скроковувати, скрокувати, іти, йти, ходити, виходити, вийти, повиходити, відходити, відійти, повідходити...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. маршувати — МАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що марширува́ти. Маршував хлопчина браво (С. Воскрекасенко); І втікачі, і кіннота проскочили, оминаючи колону, а рота, не зупиняючись, маршувала далі (Д.  Словник української мови у 20 томах
  5. маршувати — ІТИ́ (ЙТИ) (роблячи кроки, пересуватися в просторі), ПРОСТУВА́ТИ, ПРЯМУВА́ТИ, СТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ розм., ТО́ПАТИ розм., ТУПЦЮВА́ТИ розм., ТУ́ПЦЯТИ розм., ТУ́ПАТИ розм., ГРЯСТИ́ уроч., поет., ПОСТУПА́ТИСЯ розм., ПОСТУПА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  6. маршувати — Маршува́ти, -шу́ю, -шу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маршувати — МАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що марширува́ти. Маршував хлопчина браво (Воскр., Взагалі.., 1948, 12); Ольга зосереджено маршувала вулицею (Кач., II, 1958, 38).  Словник української мови в 11 томах
  8. маршувати — Маршува́ти, -шую, -єш гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.  Словник української мови Грінченка