мінімальний

Якнайменший, найменший, дуже малий; (тиск) найнижчий. МІНІМУМ, найменша величина <�кількість>; ЯК ПР. щонайменше, найменше, мінімально.

Значення в інших словниках

1. мінімальний — мініма́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мінімальний — [м'ін'імал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. мінімальний — -а, -е. Дуже малий, найменший із ряду інших; прот. максимальний. Мінімальна заробітна плата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником норму праці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мінімальний — МІНІМА́ЛЬНИЙ, а, е. Дуже малий, найменший з ряду інших; протилежне максимальний. Освіта в тих сторонах [у Карпатах] здавна була мінімальна, держалася в селі звичайно в якійсь попівській родині (І.  Словник української мови у 20 томах
5. мінімальний — А, -е. 1. Невеликий. 2. Непоганий, гарний, приємний. Мінімальна сукня. 3. ірон. Великий. Зовсім мінімальний будиночок: всього на три поверхи.  Словник сучасного українського сленгу
6. мінімальний — мініма́льний (лат. minimalis) найменший серед чогось; найменший з можливих.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. мінімальний — НАЙМЕ́НШИЙ (форма найвищого ступеня порівняння до малий; дуже незначний за розміром, силою вияву і т. ін.), ЩОНАЙМЕ́НШИЙ підсил., ЯКНАЙМЕ́НШИЙ підсил.; МІНІМА́ЛЬНИЙ (перев. щодо абстрактних понять). Ніде не було чуть ні найменшого шелесту (І.  Словник синонімів української мови
8. мінімальний — Мініма́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мінімальний — МІНІМА́ЛЬНИЙ, а, е. Дуже малий, найменший з ряду інших; протилежне максимальний. Освіта в тих сторонах [у Карпатах] здавна була мінімальна, держалася в селі звичайно в якійсь попівській родині (Фр.  Словник української мови в 11 томах
10. мінімальний — рос. минимальный щонайменший серед чогось, найменший з можливих.  Eкономічна енциклопедія