Навантага, тягар; З. П. завантаженість; (обов 'язками) обтяження.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
навантаження —
наванта́ження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
навантаження —
Кількість клієнтів, які перебувають під наглядом одного соціального працівника в даний момент. англ. caseload; нім. Belastung f=, -en; угор. megterhelés; рос. нагрузка.
Словник із соціальної роботи
навантаження —
[навантажеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
навантаження —
-я, с. 1》 Дія за знач. навантажити, навантажувати 1). 2》 Те, чим хто-, що-небудь навантажується. Акустичне навантаження — рівень шуму, що впливає на слухові органи людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навантаження —
НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
навантаження —
Сукупність зовнішніх сил, які діють на тіло або конструкційний елемент; найпростіші види: розтяг, стиск, згин, скручування.
Універсальний словник-енциклопедія
навантаження —
ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе).
Словник синонімів української мови
навантаження —
НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 124).
Словник української мови в 11 томах