нагромаджувати

Навалювати <�насипати, накладати, накидати> купою, скупчувати, назбирувати, р. копичити; (сіно) згрібати, громадити; (капітал) призбирувати, накопичувати; (досвід) примножувати; п! АКУМУЛЮВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, здатний нагромадити, нагромаджувач, для нагромадження, т. кумулятивний.

Значення в інших словниках

1. нагромаджувати — нагрома́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагромаджувати — -ую, -уєш, недок., нагромадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. 2》 Згрібаючи, збирати в якій-небудь кількості. 3》 Поступово збирати, відкладати що-небудь. || Поступово набувати (досвіду, знань, сили і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагромаджувати — НАГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. Він [самум] нагромаджує несподівані гори-пересипи навперейми ..  Словник української мови у 20 томах
4. нагромаджувати — НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О.  Словник синонімів української мови
5. нагромаджувати — Нагрома́джувати, -джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нагромаджувати — НАГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. Він [самум] нагромаджує несподівані гори-пересипи навперейми.. морю (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах