напирати

Давити, тиснути, перти, натискати; (на ворога) налягати, сов. тіснити; (на кого) напосідатися; (на що) наголошувати <�підкреслювати> що; док. НАПЕРТИ, (людей) нагнати, неос. збігтися, натиснутися <н. наперло народу>.

Значення в інших словниках

1. напирати — напира́ти 1 дієслово недоконаного виду прати певну кількість напира́ти 2 дієслово недоконаного виду тиснути розм.  Орфографічний словник української мови
2. напирати — I -аю, -аєш, недок., напрати, -перу, -переш, док., перех. Прати певну кількість чого-небудь. Напрати сорочок. II -аю, -аєш, недок., наперти, -пру, -преш, док., розм. 1》 неперех. Навалюючись, давити, натискати на кого-, що-небудь. 2》 неперех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напирати — Натискувати, натискати, натиснути, понатискувати, наполягати, наполягти, понаполягати, напосідати, напосісти, понапосідати, див. насідати, настоювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. напирати — НАПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАПРА́ТИ, перу́, пере́ш, док., чого. Прати певну кількість чого-небудь. Напрати сорочок. НАПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., НАПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док., розм. 1. Навалюючись, давити, натискати на кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. напирати — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм.  Словник синонімів української мови
6. напирати — Напира́ти, -ра́ю, -ра́єш на кого, на що; напе́рти, напру́, -ре́ш; напе́р, -пе́рла; напри́, -прі́ть напира́ти, -ра́ю, -ра́єш; напра́ти, наперу́, -пере́ш; напра́в, -ра́ла; напери́, -рі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. напирати — НАПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАПРА́ТИ, перу́, пере́ш, док., перех. Прати певну кількість чого-небудь. Напрати сорочок. НАПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., НАПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док., розм. 1. неперех. Навалюючись, давити, натискати на кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах