направлення —
напра́влення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
направлення —
[напраўлеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
направлення —
-я, с. 1》 Дія за знач. направити. 2》 Документ про призначення на роботу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
направлення —
1. напрям, напрямок, путь, теча, див. напрямлений 2. направа, див. ремонт
Словник чужослів Павло Штепа
направлення —
НАПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напра́вити. Бюджетне фінансування – це безповоротне направлення коштів відповідних бюджетів (державного, обласного, міського, районного, селищного, сільського) на утримання закладів освіти...
Словник української мови у 20 томах
направлення —
НАПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напра́вити. Направлення капітальних вкладень в окремі галузі народного господарства. 2. Документ про призначення на роботу. Випускна комісія погодилася з проханням Надії і дала їй направлення на. завод "Запоріжсталь" (Баш, Надія, 1960, 36).
Словник української мови в 11 томах