наркоман —
наркома́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
наркоман —
-а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наркоман —
Налоговець
Словник чужослів Павло Штепа
наркоман —
НАРКОМА́Н, а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Миколу охопила лють до цього миршавого з пітливими руками наркомана (В. Гжицький); Лікар експериментував з хлороформом, і через систематичне вдихання його зробився наркоманом (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
наркоман —
син. ботанік, макодзьоб, наркалига, наркаш, нарком, наркоша. людина, що курить анашу, гашиш: планер, плановик. люди, які вживають "білі" наркотики: біла гвардія, біле братство, білі справи.
Словник жарґонної лексики української мови
наркоман —
НАРКОМА́Н, а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Миколу охопила лють до цього миршавого з пітливими руками наркомана (Гжи-цький, Вел. надії, 1963, 74).
Словник української мови в 11 томах