наступати

(на ногу) ставати; (армією) іти в наступ <�атаку>, просуватися <�вперед>, атакувати, штурмувати, іти <�брати> приступом, жм. налягати, напирати; (- хмари) насуватися, напливати, набігати, наринати; (на п'яти) ІД. наздоганяти кого; п-к -АЮЧИЙ, що наступає, наступальний, штурмовий, о. у наступі, в атаці.

Значення в інших словниках

1. наступати — наступа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наступати — -аю, -аєш, недок., наступити, -ступлю, -ступиш; мн. наступлять; док. 1》 Ставати ногою, лапою і т. ін. на кого-, що-небудь. || рідко. Налягати вагою свого тіла на ногу, лапу і т. ін. 2》 З боєм рухатися вперед, переслідуючи противника; здійснювати наступ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наступати — 1. (початок) див. наставати 2. це на ворога  Словник чужослів Павло Штепа
4. наступати — НАСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. насту́плять; док. 1. Ставати ногою, лапою і т. ін. на кого-, що-небудь. Кидаюсь в натовп .. і наступаю комусь на ноги (М.  Словник української мови у 20 томах
5. наступати — наступа́ти / рідше наступи́ти на хвоста́ (на п’я́ти) кому і без додатка. 1. тільки недок. Наздоганяючи, переслідуючи, йти, рухатися і т. ін. дуже близько від кого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
6. наступати — БОРО́ТИСЯ з ким-чим, проти кого-чого (чинити опір кому-, чому-небудь, намагаючись подолати або знищити його), БИ́ТИСЯ з ким-чим, підсил., ВОЮВА́ТИ підсил., ВОЮВА́ТИСЯ з ким-чим, підсил. розм., РА́ТУВАТИ проти кого-чого, заст., книжн.  Словник синонімів української мови
7. наступати — НАСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. насту́плять; док. 1. Ставати ногою, лапою і т. ін. на кого-, що-небудь. Кидаюсь в натовп.. і наступаю комусь на ноги (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах