Словник синонімів Караванського

насідати

див. НАПОСІДАТИ; (на що) осідати; (на п 'яти) наступати; (на кого, -химери) нападати, набігати, находити.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. насідати — насіда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. насідати — див. вимагати  Словник синонімів Вусика
  3. насідати — -аю, -аєш, недок. і док., насісти, -сяду, -сядеш, док. 1》 тільки 3 ос. Сідати, поміщатися де-небудь у великій кількості. 2》 тільки 3 ос. Осідаючи, скупчуватися, покривати собою кого-, що-небудь. 3》 тільки 3 ос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насідати — Напосідати, напосісти, напосідатися, напосістися, наполягати, наполягти, понаполягати, тиснути, натискати, натиснути, понатискати, потискати, потиснути, притискати, притиснути, попритискати, див. настоювати, напирати  Словник чужослів Павло Штепа
  5. насідати — НАСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., НАСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. тільки 3 ос., кого, що. Сідати, поміщатися де-небудь у великій кількості. Насідало молодиць повнісінькі санчата, ще й зверху (Панас Мирний); Куди оце летять з оселі Горобці?...  Словник української мови у 20 томах
  6. насідати — насіда́ти на п’я́ти (на ши́ю) кому. Наздоганяти кого-небудь, бути дуже близько від когось. В куточку серця .. щось тихенько занило, але на мить, бо не пора було роздумувати,— ворог насідав на п’яти (В. Гжицький); Вони насідали на шию коноводам, ось-ось наздоганяли їх (Б. Грінченко).  Фразеологічний словник української мови
  7. насідати — ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  8. насідати — Насіда́ти, -да́ю, -да́єш на кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. насідати — НАСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., НАСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. тільки 3 ос. Сідати, поміщатися де-небудь у великій кількості. Насідало молодиць повнісінькі санчата, ще й зверху (Мирний, II, 1954, 194); Куди оце летять з оселі Горобці?...  Словник української мови в 11 томах
  10. насідати — Насіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. КС. 1882. XII. 502. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить.  Словник української мови Грінченка