Невистачальний і всімож.п. ф.від ДОСТАТНІЙ; (харч) мізерний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
недостатній —
недоста́тній прикметник
Орфографічний словник української мови
недостатній —
-я, -є. 1》 Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. 2》 Який не відповідає певним вимогам; незадовільний, поганий. || Позбавлений переконливості, підстав, обґрунтованості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недостатній —
НЕДОСТА́ТНІЙ, я, є. 1. Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. Вони з мамою позбавлені були можливості виїхати, і Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Яновський); Позначається на врожайності ..
Словник української мови у 20 томах
недостатній —
НЕПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого-небудь у чомусь); НЕСПРОМО́ЖНИЙ (про теорію, концепцію, пояснення тощо — нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); НЕДОСТА́ТНІЙ (про аргументацію, факт і т. ін.
Словник синонімів української мови
недостатній —
Недоста́тній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
недостатній —
НЕДОСТА́ТНІЙ, я, є. 1. Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. Вони з мамою позбавлені були можливості виїхати, і Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Янов., II, 1954, 85); Позначається на врожайності..
Словник української мови в 11 томах