обважити

док., набрати ваги, отяжіти; (- гілля) обвиснути, схилитися; (- істоту) набратися тіла, напасти тіло, вбитися в тіло, погладшати.

Значення в інших словниках

1. обважити — обва́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обважити — див. обважувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обважити — ОБВА́ЖИТИ див. обва́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обважити — Обва́жити, -ва́жу, -ва́жиш, -жать; обва́ж, обва́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обважити — ОБВА́ЖИТИ див. обва́жувати.  Словник української мови в 11 томах
6. обважити — Обважити, -ся см. обважувати, -ся.  Словник української мови Грінченка