обвівати —
обвіва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обвівати —
-аю, -аєш і обвіювати, -юю, -юєш, недок., обвіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Обдавати, охоплювати подувом, повівом вітру, струменем повітря і т. ін.; овівати, обдувати. || безос. || Обдавати, обсипати курявою, пилом, вкривати кіптявою і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обвівати —
ОБВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, ОБВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., кого, що чим і без дод. 1. Обдавати, охоплювати подувом, повівом вітру, струменем повітря і т. ін.; овівати, обдувати.
Словник української мови у 20 томах
обвівати —
ОБМА́ХУВАТИ (махаючи чим-небудь, обдувати струменем повітря), ОБВІВАТИ, ОПАХУВАТИ. Слуги.. носили на пальцях тарілі з смажениною, інші обмахували боярина для прохолоди (П.
Словник синонімів української мови
обвівати —
ОБВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Обдавати, охоплювати подувом, повівом вітру, струменем повітря і т. ін.; овівати, обдувати.
Словник української мови в 11 томах
обвівати —
Обвіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. обвіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣвать, обвѣять. Теплий вітрець.... обвівав її свіже рум'яне лице. Левиц. І. 81.
Словник української мови Грінченка