Вибирати, віддавати перевагу, добирати; Р. оббирати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
обирати —
обира́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обирати —
-аю, -аєш, недок., обрати, оберу, обереш, док., перех. 1》 Вирізняти, відбирати за якою-небудь ознакою. || Надавати перевагу комусь, чомусь перед ким-, чим-небудь іншим. 2》 ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обирати —
ОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРА́ТИ, оберу́, обере́ш, док., кого, що. 1. Виділяти, відбирати за якою-небудь ознакою. Серед командирів батальйонів уже давно виробився зухвалий гвардійський звичай – заздалегідь обирати пункти, ще зайняті ворогом...
Словник української мови у 20 томах
обирати —
обира́ти чистити (ср, ст): Живо бери запаску, обирай бульбу, мий начиння, полощи салату, полуднє підходить, час обід видавати (Цегельська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
обирати —
обра́ти / обира́ти (свою́) сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити.
Фразеологічний словник української мови
обирати —
ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. — Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М.
Словник синонімів української мови
обирати —
Обира́ти, -ра́ю, -ра́єш; див. оббира́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обирати —
ОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРА́ТИ, оберу́, обере́ш, док., перех. 1. Виділяти, відбирати за якою-небудь ознакою. Серед командирів батальйонів уже давно виробився зухвалий гвардійський звичай — заздалегідь обирати пункти, ще зайняті ворогом...
Словник української мови в 11 томах