обов'язково

пр., неодмінно, конче, доконче, конечно, доконечно, хай <�там> що, г. мусово, о. кров з носа.

Значення в інших словниках

1. обов'язково — обов'язко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. обов'язково — I беззаперечно, безперечно, безпремінно, безспірно, безсумнівно, безсуперечно, безумовно, будь-що, гарантовано, доконечне, доконечно, доконче, конче, надійно, небезпремінно, невідворотно, незаперечно, нейминуй, нейминуче, неминучо, неминуче, неодмінно...  Словник синонімів Вусика
3. обов'язково — Присл. до обов'язковий 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обов'язково — хохл. (обязательно) конче, доконче  Словник чужослів Павло Штепа
5. обов'язково — ОБОВ'ЯЗКО́ВО. Присл. до обов'язко́вий. Гуцульське кладовище – це .. просто собі кавалок землі, який обов'язково треба було відрізати для одної конечної потреби життя (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. обов'язково — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм.  Словник синонімів української мови