Словник синонімів Караванського

оскверняти

Чинити наругу над, ОПОГАНЮВАТИ; (рід) ганьбити, заплямовувати.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. оскверняти — оскверня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оскверняти — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
  3. оскверняти — -яю, -яєш, недок., осквернити, -ню, -ниш, док., перех., книжн. 1》 рел.Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. 2》 Глумитися над чим-небудь високим, чистим. || чим і без додатка. Принижувати, заплямовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оскверняти — див. сквернити  Словник чужослів Павло Штепа
  5. оскверняти — ОСКВЕРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., книжн. 1. кого, що. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду.  Словник української мови у 20 томах
  6. оскверняти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
  7. оскверняти — ОСКВЕРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., книжн. 1. рел. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду .  Словник української мови в 11 томах
  8. оскверняти — Оскверня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оскверни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять, осквернить. Святиї Божії міста ксьонзи скажені осквернили. Шевч.  Словник української мови Грінченка