осуватися

Сповзати; (- пісок) обсуватися, (- горб) осідати, (- одяг) обвисати, (- красу) марніти, пропадати; (на кого) наповзати, насуватися.

Значення в інших словниках

1. осуватися — осува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осуватися — -аюся, -аєшся, недок., осунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Сповзаючи по поверхні чого-небудь, поволі опускатися вниз. || Осипатися, обвалюватися, руйнуючись (про земляні споруди, круті схили і т. ін.); обсуватися. || Ставати нижчим; осідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осуватися — ОСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Сповзаючи по поверхні чого-небудь, поволі опускатися вниз. Дем'ян осувається грудьми вниз (Ю. Смолич); Під переднім правим колесом осунулась земля, автобус потягло боком униз (М.  Словник української мови у 20 томах
4. осуватися — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. осуватися — ОСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Сповзаючи по поверхні чого-небудь, поволі опускатися вниз. Дем’ян осувається грудьми вниз (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах