перебій

прв. мн. ПЕРЕБОЇ, перерви, павзи, (серця) мед. аритмія; (у праці) затримки, зупинки.

Значення в інших словниках

1. перебій — перебі́й іменник чоловічого роду частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
2. перебій — I див. перебої. II -бою, ч., спорт. Повторний поєдинок фехтувальників, які мають однакові результати, для виявлення переможця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебій — Перерва, зупинка  Словник чужослів Павло Штепа
4. перебій — ПЕРЕБІ́Й див. перебо́ї.  Словник української мови у 20 томах
5. перебій — ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн.  Словник синонімів української мови
6. перебій — Перебі́й, -бо́ю, -бо́єві, -бо́єм; -бо́ї, -бо́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. перебій — ПЕРЕБІ́Й див. перебо́ї.  Словник української мови в 11 томах