пересувати

Переміщати, совати, (меблі) рухати, переставляти; (ноги) переступати чим.

Значення в інших словниках

1. пересувати — пересува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пересувати — -аю, -аєш і пересовувати, -ую, -уєш, недок., пересунути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. 2》 перех. Змінювати що-небудь якимсь чином. Пересунути наголос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересувати — Пересува́ти, -ва́ю, -ва́єш; пересу́нути, -су́ну, -неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пересувати — ПЕРЕСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. Він напружує всі свої сили, починає відсувати, пересувати, перевертати меблі (І. Франко); Добродій ..  Словник української мови у 20 томах
5. пересувати — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. пересувати — ПЕРЕСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. Він напружує всі свої сили, починає відсувати, пересувати, перевертати меблі (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. пересувати — Пересува́ти, -ваю, -єш сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть.  Словник української мови Грінченка