подяка —
[под’ака] -кие, д. і м. -д'ац'і
Орфоепічний словник української мови
подяка —
-и, ж. 1》 Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. || Слова, які виражають вдячність; спасибі. || Офіційна позитивна оцінка чиєї-небудь діяльності, праці і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
подяка —
ПОДЯ́КА, и, ж. 1. Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. Я тепер тяжко слабую і навіть з подякою за книжку дуже опізнився (М.
Словник української мови у 20 томах
подяка —
ПОДЯ́КА (почуття, яким відповідають на зроблене добро, послугу, допомогу тощо; вияв цього почуття), ВДЯ́ЧНІСТЬ, ВДЯ́ЧЛИВІСТЬ рідше, ДЯ́КА, ДЯ́КУВАННЯ розм., ПРИЗНА́ННЯ розм. рідше; СПАСИ́БІ у знач. ім. (слова, якими виражають це почуття).
Словник синонімів української мови
подяка —
ПОДЯ́КА, и, ж. 1. Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. Я тепер тяжко слабую і навіть з подякою за книжку дуже опізнився (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
подяка —
Подя́ка, -ки ж. Благодарность. Ном. № 4611.
Словник української мови Грінченка