Ознака, прикмета, знак; (від чого) слід, відбиток; ПОЗНАЧКА, познак.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
познака —
позна́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
познака —
-и, ж. 1》 Характерна ознака, прикмета і т. ін., за якими можна пізнати кого-, що-небудь. 2》 Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
познака —
ПОЗНА́КА, и, ж. 1. Характерна ознака, прикмета і т. ін., за якими можна пізнати кого-, що-небудь. Герман ані слухати не хотів скептичних уваг оберштайгера [старшого штейгера], що там, у тій ямі, нема ані сліду воску, що поклад глини, який там надибано...
Словник української мови у 20 томах
познака —
ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал.
Словник синонімів української мови
познака —
ПОЗНА́КА, и, ж. 1. Характерна ознака, прикмета і т. ін., за якими можна пізнати кого-, що-небудь. Герман ані слухати не хотів скептичних уваг оберштайгера [старшого штейгера], що там, у тій ямі, нема ані сліду воску, що поклад глини, який там надибано...
Словник української мови в 11 томах
познака —
Познака, -ки ж. Мѣтка, знакъ, примѣта. Хиба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, — сказано, в яру. Св. Л. 72. Познаки нема. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка