пошук

Шукання, пошукування, розшукування; (злодюг) розшук; (руд) розвідування, розвідка; пошуканина.

Значення в інших словниках

1. пошук — по́шук іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пошук — -у, ч. 1》 чого і без додатка, перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь. || тільки мн. Спеціально організоване розшукування кого-, чого-небудь з метою врятування. Пошук даних спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошук — Творчий — система прийомів та заходів, спрямованих на здобуття високих мистецьких результатів у створенні яскравих музичних творів та їх непересічної інтерпретації.  Словник-довідник музичних термінів
4. пошук — ПО́ШУК, у, ч. 1. чого і без дод., перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь. Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. пошук — РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л.  Словник синонімів української мови
6. пошук — ПО́ШУК, у, ч. 1. чого і без додатка, перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь. Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах