поїдати

Їсти, з'їдати, споживати, с. жерти, пожирати; ФР. харчуватися, годуватися; (іржею) роз'їдати; (вогнем) поглинати; (поїдом) гризти, точити; (очима) свердлити.

Значення в інших словниках

1. поїдати — поїда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поїдати — -аю, -аєш, недок., поїсти, -їм, -їси; наказ. сп. поїж; док. 1》 перех. Їсти що-небудь, споживати їжу. || чого. Споживати певну кількість чого-небудь. || тільки док., без додатка. Прийняти їжу. || тільки недок. З'їдаючи, винищувати (про птахів, комах і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поїдати — ПОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЇ́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. пої́ж; док. 1. що. Їсти що-небудь, споживати їжу. – Ні, ти в мене не хазяйка-таки! – О, ти мудрий хазяїн!..  Словник української мови у 20 томах
4. поїдати — ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т. ін.) очи́ма (о́ком). 1. кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т. ін.). Парубки мовчки одійшли..  Фразеологічний словник української мови
5. поїдати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...  Словник синонімів української мови
6. поїдати — Поїда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поїдати — ПОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЇ́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. пої́ж; док. 1. перех. Їсти що-небудь, споживати їжу. — Ні, ти в мене не хазяйка-таки! — О, ти мудрий хазяїн!..  Словник української мови в 11 томах
8. поїдати — Поїда́ти, -да́ю, -єш сов. в. поїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣдать, поѣсть, съѣдать, съѣсть; пожирать; уничтожать, уничтожить. Його врожай голодний поїдає. К. Іов. 11. Каже (вовк): «Отепер я вас поїм». Рудч. Ск. І. 7. Зілля сухе огонь поїда. Полт. г.  Словник української мови Грінченка