приповідка —
припові́дка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
приповідка —
див. приказка
Словник синонімів Вусика
приповідка —
[приепоув’ідка] -дкие, д. і м. -в'ідз'ц'і, р. мн. -док
Орфоепічний словник української мови
приповідка —
-и, ж. 1》 Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. || Те саме, що приказка. 2》 Назва народних прислів'їв, приказок, крилатих висловів у західних областях України.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приповідка —
ПРИПОВІ́ДКА, и, ж. Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. Любив Т. Шевченко і такі жанри народної творчості, як анекдот, гумореска та різні веселі приповідки (з наук. літ.); У поезії І.
Словник української мови у 20 томах
приповідка —
ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм.
Словник синонімів української мови
приповідка —
ПРИПОВІ́ДКА, и, ж. Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. Любив поет [Т. Шевченко] і такі жанри народної творчості, як анекдот, гумореска та різні веселі приповідки (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 46); У поезії «Лісничий» [І.
Словник української мови в 11 томах
приповідка —
Приповідка, -ки ж. Пословица, поговорка.
Словник української мови Грінченка