Словник синонімів Караванського

присипляти

Люляти, заколисувати, навівати сон, (гіпнозою) гіпнотизувати; (пристрасті) послаблювати, заглушувати, глушити; (ворога) послаблювати пильність.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. присипляти — присипля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. присипляти — -яю, -яєш, рідко присипати, -аю, -аєш, недок., приспати, -сплю, -спиш; мн. присплять; док., перех. 1》 Викликати сон у когось, примушувати спати кого-небудь. || Заколисуючи або співаючи колискову пісню, навівати сон (на дитину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присипляти — ПРИСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ПРИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПА́ТИ, сплю́, спи́ш; мн. приспля́ть; док., кого. 1. Викликати сон у когось, примушувати спати кого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. присипляти — присипля́ти / приспа́ти пи́льність чию. Хитрощами не давати змоги комусь розібратися в чомусь; перехитрувати, обманювати когось. Там вони (Параска і Северин) вже й вечеряли смачненько, і милувалися гарненько, і сміялися досхочу, що так просто присипляли пильність сусідів (І. Сочивець).  Фразеологічний словник української мови
  5. присипляти — ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти — дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ). — Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти (вколиса́ти).  Словник синонімів української мови
  6. присипляти — Присипля́ти, -пля́ю, -пля́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. присипляти — ПРИСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ПРИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПА́ТИ, сплю́, спи́ш; мн. приспля́ть; док., перех. 1. Викликати сон у когось, примушувати спати кого-небудь. — Насилу свій кагал приспав, тепер можна й рушати, — квапився Охрім (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  8. присипляти — Присипля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. КС. 1893. VII. 81. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. Макс. (1849). 102. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).  Словник української мови Грінченка