програвати

Зазнавати поразки <�невдачі, розгрому>, не мати успіху <�щастя>, ж. дк. сісти в калошу; (в суді) не вигравати; (у карти) ф. продувати, просаджувати; (у зовнішньому вигляді) втрачати, губити.

Значення в інших словниках

1. програвати — програва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. програвати — див. грати; марнотратити  Словник синонімів Вусика
3. програвати — -граю, -граєш, недок., програти, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Невдало закінчуючи яку-небудь гру, зазнавати поразки. || Зазнавати невдачі, поразки (в суперечці, змаганні, бою і т. ін.). || Не мати успіху (звичайно в судовій справі). 2》 перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. програвати — ПРОГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, недок., ПРОГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Невдало закінчуючи яку-небудь гру, зазнавати поразки. По обіді – карти. Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло (М.  Словник української мови у 20 томах
5. програвати — ПРОГРАВА́ТИ (внаслідок програшу в азартній грі втрачати гроші, якусь річ тощо), ПРОДУВА́ТИ фам.; ПРОСА́ДЖУВАТИ розм. (перев. про значну суму). — Док.: програ́ти, проду́ти, просади́ти. По обіді — карти. Іван усе програвав і сердивсь (М.  Словник синонімів української мови
6. програвати — ПРОГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, недок., ПРОГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Невдало закінчуючи яку-небудь гру, зазнавати поразки. По обіді — карти. Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах