Фахівець, спеціяліст, жм. спец, д. професіоналіст.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
професіонал —
професіона́л іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
професіонал —
Спеціаліст, який має необхідну кваліфікацію (знання та вміння) для реалізації певної діяльності у відповідності з прийнятими нормами. англ. professional; нім. Professional m –s, -e; угор. szakember; рос. профессионал.
Словник із соціальної роботи
професіонал —
див. умілий
Словник синонімів Вусика
професіонал —
[профеис'іонал] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
професіонал —
-а, ч. Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. || чого. Добрий фахівець, знавець своєї справи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
професіонал —
Митець, див. художник
Словник чужослів Павло Штепа
професіонал —
ПРОФЕСІОНА́Л, а, ч. Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. Дуже талановиті і обдаровані [італійські] актори працювали нероздільно з неакторами, і часом не розбереш, хто кращий...
Словник української мови у 20 томах
професіонал —
професіона́л [від лат. professio (professionis) – спеціальність] особа, що зробила якесь заняття предметом своєї постійної діяльності або одержує оплату за виконання певної функції.
Словник іншомовних слів Мельничука
професіонал —
ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла).
Словник синонімів української мови