пружний

Пругкий, тужавий, пружистий; (рух) пружинистий; (- тіло) тугий, гнучкий, м'язистий, міцний, пружнястий, пружнастий; пружкий.

Значення в інших словниках

1. пружний — (який після стискання випрямляється) пружистий, пругкий, книжн. еластичний.  Словник синонімів Полюги
2. пружний — пру́жни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. пружний — див. сильний  Словник синонімів Вусика
4. пружний — [пружнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і і [пружний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. пружний — пружна, пружне. 1》 Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює первісну форму. || Який пружинить, чинить опір тискові. 2》 перев. пружний, спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. пружний — ПРУ́ЖНИ́Й, пру́жна́, пру́жне́. 1. Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює свою первісну форму. Під ногами, як пружна гума, вгинається намитий земснарядами пісок (С.  Словник української мови у 20 томах
7. пружний — ПРУ́ЖНИ́Й (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; який пружинить; про рухи, ходу), ПРУГКИ́Й, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИ́НЯСТИЙ розм.  Словник синонімів української мови