підкреслювати

(у викладі) П. наголошувати, акцентувати, робити акцент <�наголос>, виділяти, вирізняти, ставити крапку над «і», з. ясувати; (зневагу) виявляти; (риси) увиразнювати, відтіняти.

Значення в інших словниках

1. підкреслювати — підкре́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкреслювати — -юю, -юєш, недок., підкреслити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Проводити риску під яким-небудь текстом, словом і т. ін., вирізняючи щось. 2》 Наголошувати на чому-небудь, виділяючи його як значніше, важливіше за інше (звичайно у викладі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкреслювати — ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Проводити риску під яким-небудь текстом, словом і т. ін., виділяючи щось.  Словник української мови у 20 томах
4. підкреслювати — ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІФЕСТУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ЗАЯВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
5. підкреслювати — Підкре́слювати, -кре́слюю, -люєш; підкре́сли́ти, -кре́слю́, -кре́сли́ш; підкре́сли́, -кре́слі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підкреслювати — ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Проводити риску під яким-небудь текстом, словом і т. ін., виділяючи щось.  Словник української мови в 11 томах