підрахунок —
підраху́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
підрахунок —
-нку, ч. 1》 Дія за знач. підраховувати, підрахувати. 2》 перев. мн.Результати, підсумки лічби, обчислень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підрахунок —
ПІДРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. підрахо́вувати, підрахува́ти. При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (О.
Словник української мови у 20 томах
підрахунок —
ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІК розм. Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г.
Словник синонімів української мови
підрахунок —
ПІДРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. підрахо́вувати, підрахува́ти. При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (Гончар, Таврія, 1952, 85); Після підрахунків стало відомо...
Словник української мови в 11 томах