підсвічник —
підсві́чник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
підсвічник —
див. свічник 1
Словник церковно-обрядової термінології
підсвічник —
-а, ч. Підставка для свічки або свічок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підсвічник —
Свічник, світач, свічадло, шандал
Словник чужослів Павло Штепа
підсвічник —
СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л.
Словник синонімів української мови