підслухувати

Підслуховувати, підслухати, ходити на підслухи; П. шпигувати; п-к -УЮЧИЙ, що підслухує, звиклий підслухувати, (апарат) підслуховий, для підслухів.

Значення в інших словниках

1. підслухувати — підслу́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підслухувати — див. слухати; стежити  Словник синонімів Вусика
3. підслухувати — і підслуховувати, -ую, -уєш і підслухати, -аю, -аєш, недок., підслухати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Потай слухати, прислуховуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підслухувати — ПІДСЛУ́ХУВАТИ і ПІДСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПІДСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без дод. Потай слухати, прислуховуватися. Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами (І. Цюпа); Я впізнав Ромчині кроки.  Словник української мови у 20 томах
5. підслухувати — ПІДСЛУ́ХУВАТИ і ПІДСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПІДСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Потай слухати, прислуховуватися. Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах
6. підслухувати — Підслу́хувати, -хую, -єш сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187.  Словник української мови Грінченка