підтягати

(до чого) тягнути; (вгору) підіймати, (пояс) затягати, (струну) натягати, (війська) стягати; (співцю) підспівувати; (учня) підучувати, репетирувати

Значення в інших словниках

1. підтягати — підтяга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підтягати — див. рвати; тягти  Словник синонімів Вусика
3. підтягати — -аю, -аєш і підтягувати, -ую, -уєш, недок., підтягти і підтягнути, -тягну, -тягнеш, док., перех. і без додатка. 1》 Тягнучи, наближати до когось, чогось. || Піднімати що-небудь угору, вище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підтягати — ПІДТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, ПІДТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТЯГТИ́, ПІДТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Тягнучи, наближати до когось, чогось. Мисливці почали підтягати звіра до крижини (М.  Словник української мови у 20 томах
5. підтягати — підтяга́ти кепкувати, насміхатися (ст)|| = лаха дерти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. підтягати — підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т. Бути напівголодним, обмежувати себе в їжі; недоїдати. Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї,— Сиди і підтягай живіт (А.  Фразеологічний словник української мови
7. підтягати — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти.  Словник синонімів української мови
8. підтягати — Підтяга́ти, -га́ю, -га́єш; підтягти́, -гну́, -гнеш, -гне  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. підтягати — ПІДТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТЯГТИ́ і ПІДТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., перех. і без додатка. 1. Тягнучи, наближати до когось, чогось. Мисливці почали підтягати звіра до крижини (Трубл.  Словник української мови в 11 томах