Дійсний, не УЯВНИЙ; (- науки) практичний, прикладний; Р. реалістичний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
реальний —
реа́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
реальний —
-а, -е. 1》 Який існує в об'єктивній дійсності; дійсний; прот. уявний. || у знач. ім. реальне, -ного, с. Те, що існує в об'єктивній дійсності; протилежне уявне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реальний —
Існуючий, речевий, див. конкретний
Словник чужослів Павло Штепа
реальний —
РЕА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який існує в об'єктивній дійсності; дійсний; протилежне уявний. Ваня ніби прокинувся від сну, вступає з книжкового в реальний світ – світ боротьби (М. Шеремет); Сила публіцистики – в реальних фактах і в живих людях (Ю.
Словник української мови у 20 томах
реальний —
реа́льний (лат. realis) 1. Дійсний, існуючий. 2. Можливий для виконання, здійсненний. 3. Заснований на врахуванні справжніх умов, відповідний справжньому станові; ¤ р-а заробітна плата – кількість продуктів і послуг...
Словник іншомовних слів Мельничука
реальний —
СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
реальний —
Реа́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
реальний —
РЕА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який існує в об’єктивній дійсності; дійсний; протилежне уявний. Ваня ніби прокинувся від сну, вступає з книжкового в реальний світ — світ боротьби, політики, де йому належить почесне місце молодого бійця-революціонера (Шер.
Словник української мови в 11 томах