розкладатися —
розклада́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розкладатися —
[розкладатиес'а і роскладатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Орфоепічний словник української мови
розкладатися —
-аюся, -аєшся, недок., розкластися і рідко розікластися, -адуся, -адешся, док. 1》 розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. || тільки док. Розміститися, розкинутися де-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкладатися —
РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, і рідко РОЗКЛА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. Стали розкладатись [троянці].
Словник української мови у 20 томах
розкладатися —
ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.
Словник синонімів української мови
розкладатися —
РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. Стали розкладатись [троянці]. Копати, строїть, ташоватись [ташуватись] (Котл.
Словник української мови в 11 томах