розподіляти

РОЗДІЛЯТИ; (сорти) сортувати; (час) розміряти; (в думці) розкидати; (на папері) розписувати.

Значення в інших словниках

1. розподіляти — розподіля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розподіляти — -яю, -яєш, недок., розподілити, -ділю, -ділиш, док., перех. 1》 Ділити щось між ким-, чим-небудь, даючи кожному окрему частку. || Призначати на яку-небудь посаду, роботу. || Розміщувати, розташовувати кого-небудь десь. Розподіляти обов'язки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розподіляти — РОЗПОДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗПОДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., кого, що. 1. Ділити щось між ким-, чим-небудь, даючи кожному окрему частку. Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям, яке економ розподіляв із двірськими парубками (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. розподіляти — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. розподіляти — Розподіля́ти, -ля́ю, -ля́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розподіляти — РОЗПОДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗПОДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., перех. 1. Ділити щось між ким-, чим-небудь, даючи кожному окрему частку. Навкруги ганку стояли мішки із збіжжям, яке економ розподіляв із двірськими парубками (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах