Значення в інших словниках
-
розправляти —
Диспутувати [V] — розмірковувати, (голосно) говорити [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
розправляти —
розправля́ти 1 дієслово недоконаного виду розпрямляти розправля́ти 2 дієслово недоконаного виду говорити докладно діал.
Орфографічний словник української мови
-
розправляти —
I -яю, -яєш, недок., розправити, -влю, -виш; мн. розправлять; док., перех. 1》 Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте. || Розгортати, розкривати (листя, пелюстки).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розправляти —
Випростовувати, випростувати, повипростовувати, напростовувати, напростувати, понапростовувати, розпростовувати, розпростувати, розгинати, розігнути, порозгинати
Словник чужослів Павло Штепа
-
розправляти —
РОЗПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., РОЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. розпра́влять; док., що. 1. Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте.
Словник української мови у 20 томах
-
розправляти —
випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі. Починати виявляти повною мірою свої сили, здібності; сміливо, рішуче діяти. Гноблений, він (народ) випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук’яна Кобилиці (М.
Фразеологічний словник української мови
-
розправляти —
ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док.
Словник синонімів української мови
-
розправляти —
РОЗПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., РОЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. розпра́влять; док., перех. 1. Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім’яте.
Словник української мови в 11 томах