розсипчастий —
розси́пчастий прикметник
Орфографічний словник української мови
розсипчастий —
див. пухкий
Словник синонімів Вусика
розсипчастий —
-а, -е. 1》 Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. || Який легко кришиться; крихкий. 2》 перен. Розкотистий, уривчастий (про звуки).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсипчастий —
РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. – Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? – Не зовсім.
Словник української мови у 20 томах
розсипчастий —
КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю.
Словник синонімів української мови
розсипчастий —
РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв’язані між собою частинки, крупинки. — Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? — Не зовсім.
Словник української мови в 11 томах
розсипчастий —
Розси́пчастий, -а, -е Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Св. Л. 207. Разсипчаста картопля.
Словник української мови Грінченка