(в газеті) заголовок, розділ; (у реєстрі) графа; ФР. назва.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
рубрика —
Рубрика (401) (rubryka) [MО,III]
Словник з творів Івана Франка
рубрика —
ру́брика іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рубрика —
[рубриека] -кие, д. і м. -иец'і
Орфоепічний словник української мови
рубрика —
-и, ж. 1》 Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо- і телепередачах. 2》 Назва розділу, підрозділу, графи взагалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рубрика —
РУ́БРИКА, и, ж. 1. Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо- і телепередачах. Тільки писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо ..
Словник української мови у 20 томах
рубрика —
ру́брика (лат. rubrica – заголовок закону, від ruber – червоний) 1. Заголовок розділу (в газеті, журналі тощо). 2. Розділ, підрозділ чого-небудь, графа.
Словник іншомовних слів Мельничука
рубрика —
РУ́БРИКА, и, ж. 1. Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо— і телепередачах. Тільки писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо.. журнал той не має постійної рубрики критичної (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
рубрика —
рос. рубрика 1. Заголовок, передній розділ у часопису, газеті. 2. Розділ, підрозділ, переднє узагальнене слово чого-небудь.
Eкономічна енциклопедія