(комах) сім'я; (у війську) сов. відділення; мн. РОЇ, (кого) зграї, маси.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
рій —
рій 1 іменник чоловічого роду сім'я комах рій 2 іменник чоловічого роду найменший військовий підрозділ
Орфографічний словник української мови
рій —
[р'ій] ройу/ройя, ор. ройеим, м. (ў) роуйу, мн. роуйі, роуйіў
Орфоепічний словник української мови
рій —
I ч. 1》 род. рою і роя. Сім'я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу. Роєм роїтися — у масі рухатися без упину. 2》 род. рою. Безліч літаючих комах, зграя птахів. || Велика кількість сніжинок, іскор і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рій —
РІЙ¹, ч. 1. род. ро́ю і роя́. Сім'я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу. – А пасіку на кого кинемо, Свириде?...
Словник української мови у 20 томах
рій —
ро́єм рої́тися. Бути, водитися де-небудь у великій кількості (про живі істоти). Колись, дуже давно, на землях, що розкинулися вздовж лісового берега Дніпра, буяли густі мішані ліси.
Фразеологічний словник української мови
рій —
БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил.
Словник синонімів української мови
рій —
Рій, ро́ю і роя́, ро́єві, ро́єм, в рою́; рої́, -ї́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рій —
РІЙ¹, ч. 1. род. ро́ю і роя́. Сім’я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу. — А пасіку на кого кинемо, Свириде?...
Словник української мови в 11 томах
рій —
Рій, роя м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.
Словник української мови Грінченка