Значення в інших словниках
-
самоволя —
самово́ля іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
самоволя —
Самово́ля. Сваволя, свавілля, самоволя. Чи нема вже сили, що положила би конець сій ромунізаторскій самоволі? (Б., 1899, 35, 3) // пол. samowola — свавілля, самоволя.
Українська літературна мова на Буковині
-
самоволя —
див. сваволя
Словник синонімів Вусика
-
самоволя —
-і, ж. Те саме, що самовілля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самоволя —
Сваволя
Словник чужослів Павло Штепа
-
самоволя —
І, ж., інд.-авт. Похідне від само... і воля. Червона барка в чорноводді доль загубиться. І фенікс довгоногий перенесе тебе в ясні чертоги від самоволь, покори і сваволь. (П-1:56).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
самоволя —
САМОВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що самові́лля. Не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (І. Франко); Вже не тільки самоволя вчительська, а й звичайнісінькі вимоги шкільної дисципліни доводили його до сказу (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах
-
самоволя —
СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О.
Словник синонімів української мови
-
самоволя —
САМОВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що самові́лля. Не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (Фр., XIII, 1954, 152); Вже не тільки самоволя вчительська, а й звичайнісінькі вимоги шкільної дисципліни доводили його до сказу (Крим., Вибр., 1965, 324).
Словник української мови в 11 томах
-
самоволя —
Самово́ля, -лі ж. Своеволіе. Желех.
Словник української мови Грінченка