серпанок —
[сеирпанок] -нку (тканина; пелена) і -нка (головний убір; вуаль), м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў
Орфоепічний словник української мови
серпанок —
ч. 1》 род. -нку. Легка прозора тканина. 2》 род. -нка, заст. Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа. || Легке жіноче покривало. 3》 род. -нка. Те саме, що вуаль. 4》 род. -нку, чого і без додатка, який.
Великий тлумачний словник сучасної мови
серпанок —
СЕРПА́НОК, ч. 1. род. нку. Легка прозора тканина. Анеля відкинула серпанок з мольберта, де стояв її портрет ще без рами (З. Тулуб); * У порівн. Місяць виплив з легкої, мов серпанок, хмарки (М. Трублаїні); Роса серпанком розіслалась по степу (О.
Словник української мови у 20 томах
серпанок —
МЛА (ІМЛА́) (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕ розм. Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М.
Словник синонімів української мови
серпанок —
СЕРПА́НОК, ч. 1. род. нку. Легка прозора тканина. Анеля відкинула серпанок з мольберта, де стояв її портрет ще без рами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 15); *У порівн. Місяць виплив з легкої, мов серпанок, хмарки (Трубл.
Словник української мови в 11 томах