скандальний

(випадок) неподобний, с. жахливий; (- подробиці) сенсаційний; (кінець) безславний; (матеріял) компромітаційний, очорнювальний, ок. знеславчий; (- вдачу) сварливий, звадливий; (- поведінку) ганебний.

Значення в інших словниках

1. скандальний — сканда́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скандальний — [скандал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. скандальний — -а, -е. 1》 Прикм. до скандал. || Який, набуваючи широкого розголосу, ганьбить, ставить у незручне, неприємне становище кого-небудь. 2》 Який містить опис, що ганьбить кого-небудь. Скандальна хроніка. 3》 Схильний до скандалів (у 2 знач.), який раз у раз влаштовує скандали. Скандальна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скандальний — СКАНДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сканда́л; // Який, набуваючи широкого розголосу, ганьбить, ставить у незручне, неприємне становище кого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. скандальний — Сканда́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скандальний — СКАНДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сканда́л; // Який, набуваючи широкого розголосу, ганьбить, ставить у незручне, неприємне становище кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах