спека

Парня, вар, жар, г. горяч, п! ДУХОТА; (війни) пекло; спекота.

Значення в інших словниках

1. спека — спе́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спека — I вар, гарячінь, духота і духота, духотище, духотнява, жарище, жарінь, жарота, задуха, спар (діал.), спекота і спекота, спекотище, спекотнява, шквара Дієслівні відповідники: пече, припікає, пропікає, присмажує, присмалює, смажить...  Словник синонімів Вусика
3. спека — [спека] -кие, д. і м. -ец'і  Орфоепічний словник української мови
4. спека — -и, ж. 1》 Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. || Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. 2》 Гаряча літня пора; жара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спека — СПЕ́КА, и, ж. 1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Я. Щоголів); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
6. спека — як смола́ в спе́ку, зі сл. чіпки́й. Дуже, надто. Той чабан з орденом, чіпкий, як смола в спеку, Явтух Сторчак підняв цілий ґвалт, що його худоба стоїть у загороді, під відкритим небом (В. Кучер).  Фразеологічний словник української мови
7. спека — ЗАДУ́ХА (жарке повітря, сповнене випарів), ДУХО́ТА́, ПОДУ́ХА діал. Цілий день пекло, як огнем, сонце, і в місті стояла неймовірна задуха (С. Васильченко); Вечірня синь поволі спадала на широкий, пройнятий духотою степ (Я. Качура). — Пор. спе́ка.  Словник синонімів української мови
8. спека — СПЕ́КА, и, ж. 1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Щог., Поезії, 1958, 258); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Мирний, І, 1949...  Словник української мови в 11 томах
9. спека — Спека, -ки ж. Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. На дворі стала спека, аж дихати важко. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка