спромагатися

Могти, бути годним; (діяти) добирати способу, знаходити спосіб <�можливість>; (на візиту) знаходити час; док. СПРОМОГТИСЯ, зуміти; (на що) стягтися, здобутися, розжитися; (з ч. не) не завдати собі труду.

Значення в інших словниках

1. спромагатися — спромага́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спромагатися — -аюся, -аєшся, недок., спромогтися, -ожуся, -ожешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка. 1》 Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. || Знаходити можливості зробити що-небудь. || тільки док., заст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спромагатися — СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без дод. 1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. спромагатися — ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
5. спромагатися — Спромага́тися, -га́юся, -га́єшся; спромогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; спромі́гся, спромогла́ся, -могли́ся; спромі́гшись  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спромагатися — СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка. 1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
7. спромагатися — Спромага́тися, -га́юся, -єшся сов. в. спромогтися, -можуся, -жешся, гл. 11. Получать, получить возможность, смочь, возмочь. Не спроможеться кінчити. Св. Л. XIV. 29. 2) Разживаться, разжиться, получить средства сдѣлать, собраться со средствами.  Словник української мови Грінченка