(з двох половин) запаска, (вовняна) плахта; П. жінка; спідничина.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
спідниця —
спідни́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
спідниця —
-і, ж. 1》 Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. || спідниці, -ниць, мн. Кілька таких одежин, що їх надягали під убрання для надання пишності. || У деяких народів – чоловіче вбрання, що нагадує такий одяг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спідниця —
СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. – Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Г.
Словник української мови у 20 томах
спідниця —
Тримається жіночої спідниці. Тримається спідниці. Іронічно про чоловіка, яким верховодить жінка.
Приповідки або українсько-народня філософія
спідниця —
держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка).
Фразеологічний словник української мови
спідниця —
СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн.
Словник синонімів української мови
спідниця —
СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. — Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах