страждати

Мучитися, мордуватися; (від чого) терпіти; (душевно) боліти або тліти серцем <�душею>, потерпати, переживати; (без кого) нудитися, мліти; (за віру) переслідуватися, зазнавати репресій; (на що) СОВ. хворіти; п-к -АЮЧИЙ, що страждає, змушений <�приречений> страждати, сповнений муки, відданий на муки, мученик, страдник СТРАЖДЕННИЙ.

Значення в інших словниках

1. страждати — стражда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. страждати — [страждатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
3. страждати — див. страдати  Словник чужослів Павло Штепа
4. страждати — СТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. від чого і без дод. Зазнавати сильного фізичного болю, мучитися від нього. Ще не зараз і вмерла [Явдоха Зубиха]. Що вже страждала! (Г. Квітка-Основ'яненко); Страждаючи ..  Словник української мови у 20 томах
5. страждати — -аю, -аєш, недок. 1》 від чого і без додатка. Зазнавати сильного фізичного болю, мучитися від нього. || Відчувати наслідки чого-небудь (перев. негативного). 2》 на що, чим. Мати яку-небудь хворобу, недугу; хворіти. 3》 від чого і без додатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. страждати — МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З'ЇДА́ТИСЯ діал. (зазнавати моральних мук, перев.  Словник синонімів української мови
7. страждати — Стражда́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. страждати — СТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. від чого і без додатка. Зазнавати сильного фізичного болю, мучитися від нього. Ще не зараз і вмерла [Явдоха Зубиха]. Що вже страждала! (Кв.-Осн., II, 1956, 223); Страждаючи..  Словник української мови в 11 томах
9. страждати — Страждати, -даю, -єш гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.  Словник української мови Грінченка